Вона завжди добродушно сміялася над молодшою сестрою, яка обожнювала всілякі казки про потрапляння героїнь у чарівні світи. Сміялася й ніжно жартувала над фантазіями про дивовижні пригоди та неймовірні чудеса, в які та щиро вірила. Але рівно до того часу, доки вона сама не потрапила в інший світ. Ось тоді сміятися різко перестало хотітися, а жах скував нестерпним холодом.
Адже тепер їй доводилося виживати в паралельному світі, у світі, де вінцем еволюції став не людина, а динозавр.