У XXI столітті він був Олександром Кириловичем Артуром Александровим — колишнім офіцером спецназу ГРУ, а потім, будучи інвалідом без ніг. Але завдяки дивному повороту долі він опинився в минулому й опинився в тілі (так, так — не дивуйтеся) самого себе, тільки у п’ятирічному віці. При цьому всі знання й навички (а вони, треба сказати, у нього були відповідні), весь життєвий досвід (і чималий) залишилися при ньому.
Як складеться його теперішнє життя, адже на дворі 1982 рік, і до розвалу величезної та могутньої країни ще 9 років? Чи зможе він уціліти в тій круговерті, що закрутилася через нього самого — точніше через те, що він, мимоволі кинутими словами, привернув пильну увагу представників зарубіжних розвідок? Але які можуть бути запитання й претензії до п’ятирічного хлопчика? Адже він ще дитина!