Платон, давньогрецький філософ-ідеаліст, був учнем Сократа та наставником Арістотеля. З його діяльністю філософія стає системою знання. «Апологія Сократа» — перший збережений текст Платона, написаний незабаром після суду над Сократом і єдиний, не оформлений як діалог. Чому ж афіняни вирішили стратити Сократа, якого дельфійська піфія вважала наймудрішою людиною і який став відомим своєю фразою: «Я знаю, що нічого не знаю»? На суді він завершив свою промову словами про те, що нікому, крім бога, не відомо, що краще — смерть чи життя.
Усі інші твори Платона написані у формі діалогів, де через питання й відповіді досліджуються поняття обов’язку, краси, знання, невігластва, істини, брехні, добра й зла. До цієї колекції входять діалоги «Евтіфрон», «Критон», «Федон», що описують останні дні Сократа, а також «Бенкет» і «Федр».