Відомо, що всі гарні казки зазвичай закінчуються весіллям головних героїв. Ну ви ж знаєте, оте все: «і я там був, мед-пиво пив». І всі такі сидять, змудрілі власним досвідом, та гадатимуть, що ж було потім? Попсувала Золушка мізки своєму прекрасному принцу чи, навпаки, це він перетворився на сатрапа й аб’юзера? Тому по-справжньому гарні казки закінчуються тим, що герої жили довго й щасливо та померли в один день. Блискуча перспектива, правда ж?
Перша частина історії про дівчат після п’ятдесяти закінчилася тим, що працьовита Золушка — вибачте, власниця власного салону краси й, до того ж, майстер цього ж салону — нарешті, хоч і після п’ятдесяти років життя, зустріла свого прекрасного принца, або, іншими словами, чоловіка мрії, і справа невідворотно йшла до весілля. Та ні! Весілля так і не сталося.
— Як це? — справедливо запитаєте ви.
— Ось так це! — зловтішно відповім вам.
А ось чому — читайте в продовженні.