Ненормальна спека накрила місто, повністю змінивши темп і ритм звичного життя: лише в темний час можна працювати, рухатися й виживати. І саме вночі Саманта Андретті повертається з тієї темряви, яка колись поглинула її. П’ятнадцять років — відколи її викрали дорогою до школи. У лабіринті вона провела весь цей час, не бачила сонця, квітів, дерев, не дивилася в дзеркало. Молоду жінку поміщають у лікарняну палату. Доктор Грін, який спостерігає за нею, полює не на монстрів у зовнішньому світі, а на свідомість їхніх жертв. Можливо, спогади Саманти зможуть навести на слід того, хто тримав її в полоні.