«Я чекаю від вас дитину!» — ні, так не можна. «Вітаю, ви скоро станете батьком!» — теж провал. Щойно я почну, начальник виставить мене з кабінету, не давши договорити. Бо там, за дверима елітного клубу, він втрачає над собою контроль, щойно побачить мене. А тут… тут я всього лише тимчасова секретарка, яка дратує його своєю повільністю, і про моє друге життя Абрамов навіть не здогадується.