Справа сутінкових котів

Сім’ю мисливців на нечисть запросили в тихе приморське містечко Хмарь — у старий готель «Гніздо-на-Горі», де привиди не дають спокою його господині Юфимії. А раз тут оголосилися напівпримари Бабак, значить у Хмарі явно коїться щось дивне.

Щодня рівно о сьомій вечора місто ніби вимерло: вулиці миттєво порожніють, а до хвірток і дверей будинків виходять коти й нерухомо сидять, ніби на варті. У цей час мешканці зачиняються всередині й не наважуються навіть визирнути у вікно — бо той, хто наважиться порушити негласну заборону, зникає без сліду.

Чому Хмарь належить людям тільки при світлі дня й після півночі? Хто блукає вулицями, не вселяючи тривоги лише котам?