Даша і ведмідь

…Ще зранку я була найщасливішою людиною на світі: їхала в санаторій у сосновому лісі, щоб провести там заслужену відпустку. Та навігатор зіграв зі мною злу жарт і привів просто до лап скаженої звірюки… Але навіть звір, що роздер машину на шматки, не лякав так, як людина, в чиєму домі я сховалася… … Я зусиллям підняла очі на його обличчя, натрапляючи на відверто недобрий, пильний погляд. Різко щось сказати сил не стало. У голові згуснув густий туман, паралізуючи, розмазуючи по склу. А чоловік переступив крізь завісу крапель і опинився майже впритул. Я лише закинула голову, коли він поклав мені на шию величезну долоню й притиснув до стіни своїм гарячим тілом. — Дивись на мене, — раптом утробно проричав, — відьмо…