Колись, тисячу років тому, я зібрав би під свої знамена тисячі воїнів — тільки оголоси своє справжнє ім’я. Але сьогодні… яке мені діло до того, що було тисячу років тому? Тепер усе інакше. Сьогодні я сам даю собі нове ім’я й уже не думаю про те, щоб сховатися. Нехай Ребел спить далі — цей світ обійдеться без роду Оскуридо. Я — Ліал із Малого дому Денудо, перший за тисячу років двоєдиний ідар, якого знову й знову посилають у саме пекло боїв, і я той, хто вбиває на славу собі та свого Дому.