Героїні Ксении Велембовської — поруч із нами, серед звичайних людей. Її проза влаштована так, що читач мимоволі проходить шлях разом із персонажами: усе виглядає живим, упізнаваним, ніби це траплялося не лише з ними, а й із нами. Сюжети здаються буденними — і саме тому так зачіпають: подібні обставини знайомі багатьом, і приміряти на себе чужу долю тут дуже просто.
Люся — головна героїня роману — красива, доглянута, з аристократичними манерами, але особисте життя, здається, обминуло її стороною. На ній — літня мати, за якою потрібен догляд, дочка-актриса на початку кар’єри, якій бракує уваги, а також незграбний зять і його мати. Плюс дім, сад і робота — усе тримається на Люсі.
Колись, у юності, в неї був запаморочливий роман із чарівним актором — саме він став батьком її доньки. Але те відчуття лишилося в минулому, а в теперішньому — турботи, відповідальність і звичка ставити обов’язок вище власних бажань.
Та все ж у кожної людини колись з’являється можливість повернути життя в інший бік. Питання лише в тому, чи вистачить рішучості скористатися цим шансом.