Герої цих оповідань існують у бульбашці власної реальності. Зовні стаються великі катастрофи й дрібні розставання, гримлять конфлікти, зникають рідкісні види птахів, а славетні пам’ятки стираються з пам’яті. Персонажі помічають зміни й, тримаючись за символи минулого, водночас залишаються собою та стають чужорідними елементами в середовищі, яке ні не вороже, ні не дружнє. Просто всі вони самі по собі — герої в житті й життя в героях. Це не про пошук себе, а про те, наскільки ти злився з оточенням — і чи таке злиття взагалі потрібно.