Гігантський пароплав називався Левіафаном — цим іменем він мав повне право. Це був справжній плавучий город: вулиці, сади, площі, кінотеатри, концертні зали, фонтани, басейни, спортивні майданчики, сади-оранжереї тропічних рослин. Перськими килимами нескінченних коридорів ледь чутно ковзали натреновані лакеї в уніформі.
Двері кают, стіни, панелі відсвічували червоним деревом, виблискували начищеною міддю. У приміщеннях, відведених для пасажирів, стояв специфічний запах — суміш дорогих парфумів, мила, сигар, шкіряних валіз і ще чогось невловимого, принесеного, мабуть, свіжим подихом океану".