Чистильники

Я навіть не знаю, скільки я просидів у клітці. День? Два? Більше? Точніше, я не сидів, а пролежав — купою окровавлених ганчірок. Після того, як я вбив імператора й його синів, наді мною ґрунтовно попрацювали, перетворивши моє тіло на щось середнє між відбивною та фаршем.

Добре хоч голову не відрубали. Якби ж я був лежав у сталевій клітці у вигляді голови професора Довея. Адже щоб мене по-справжньому вбити, треба розрубати цю саму голову й ще розкидати в усі чотири сторони. Інакше я, як безсмертний Кощій, все одно оживу.