Багато подій, описаних у цій книзі, відбувалися насправді. Більшість героїв не вигадані.
Вам знайоме вираження «к чортам на кулички»? А чи відомо вам, звідки воно походить? Усе сталося пізньої осені 1666 року. У богадільні при Троїцькому соборі на Кулишках у Москві завівся буйний дух. Він лаявся, скидав стареньких із галерей і міг розповісти про місцевих священників такі гидкі таємниці, що ті й носа не наважували сунути в темні келії, де господарював полтергейст. Щоб вигнати нечисту силу, государ Олексій Михайлович послав у Флоріщеву пустинь за святителем Іларіоном, який після двох місяців безперервної боротьби з бісом низверг його назад у пекло.
Але! Полтергейст, перш ніж зникнути, пообіцяв повернутися. Рівно через 66 років…
І своє обіцяння виконав. Повернувся. І не один. Бідa обіцяла наробити ще гірше, ніж раніше. Та мисливців вигнати його цього разу не знайшлося.
Тут і з’явилася ідея у госудині Анни Йоанівни послати туди Якова Шапкіна — божевільного попа, який утратив сенс життя, якого хоч навіть уб’є чорт — не шкода буде. І він живий досі лише тому, що йому з’явилася мертва дружина й передрекла, що він має виконати якусь важливу місію. Тепер йому разом із котом-опікуном, що живе при богадільні, Матренею Іванівною, належить не на жартова сутичка з противником, де ставка набагато вища, ніж їхні життя.
Та як вони здолають невидимого й безтілесного супротивника, якому не здатні зашкодити ні куля, ні шабля? І як результат цієї битви вплине на долю людства…