Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон

Це найголовніша книга Річарда Баха. Він не вигадав «Чайку». Він почув її цілком, записав — і це повністю змінило його життя. А тепер ви можете прочитати цю дива-казку, яка, як жодна інша книга у світі, відповідає на найважливіші питання: «Хто ми?», «Що ми тут робимо?», «Куди ми йдемо?». «Чайка Джонатан Лівінгстон» може змінити й ваше життя.

Льотчик на ім’я Річард Бах, нащадок великого композитора Йоганна Себастьяна Баха, палко відданий своєму льотному ремеслу, а ще автор маловідомих романів, одного разу, гуляючи берегом каналу в Каліфорнії, почув слова «Чайка Джонатан Лівінгстон». Голос, який вимовив ці слова, змусив льотчика сісти за стіл, прокрутивши перед його уявним зором подобу кіноленти, яку Річард Бах зафіксував у словесних образах. «Кінолента» виявилася незавершеною. Скільки не намагався письменник дописати її власними силами, нічого не виходило, аж доки через вісім років той самий Голос не надиктував продовження й закінчення притчі.

Цю версію появи «Чайки» повідомив сам Річард Бах. Відповідаючи на запитання численних читачів, які просили розшифрувати метафізичний зміст повісті, він казав, що додати до написаного нічого не може, бо, на відміну від романів, у «Чайці» йому не належить жодного рядка.

Над версією Р. Баха іронізували, звинувачували письменника в саморекламі, в спробах щільніше набити кишеню. Та втім, сьогодні кон’юнктура з потойбічними трансляціями суттєво змінилася. Не лише вірші та притчі, а й цілі «євангелія», передані землянам інопланетянами, стали масовим явищем. А «Чайка», як і була, так і залишається самотнім шедевром, що зачаровує читача своєю вражаючою красою. І ще — тонким сумом. Це не спогад про пережиту й минулу радість; це саме сум за майбутнім безмежним життям, шлях до якого лежить через запаморочливі й важкі польоти…