Будь нашим татом

— Тут якась коробка, — повідомляю Владові й дістаю черговий сюрприз від дітей.

— Пиріжки. Дві штуки.

— Схоже, магазинні, — з надією каже Влад, явно голодний.

— Так. Кекси. Тут є ще записки. Це тобі, — протягую Владові його картку, приклеєну до тонкої пластикової палички. Беру свою й читаю: «Мамо, ми знайшли нового тата». А Влад читає свою записку вголос:

— Влад, будь нашим татом. Тридцять три нещастя! Це точно про мене. Зник чоловік, повісив на мене борги, та ще й на наше кафе наслали колекторів і СЕС. І діти ще й розмалювали машину багатія, а тепер він вимагає відшкодувати збитки. Хто б знав, що цей чоловік мрії стане моєю долею…