У табір кочовиків ми прийшли не самі — схоже, ми швидко розправилися із «синами степу», бо коли виступили на стежку, нею вже риссю рухався кінний загін. Спочатку я подумав, що це якийсь інший загін, не причетний до бою, але серед командирів побачив знайомого дворянина, а ще кількох незнайомих аристократів.