У найдоговореніше дачне селище на літо приїжджають найзвичайніші старенькі. Хоча… дозвольте. Звичайні? Невже за звичайними старенькими спостерігають протягом усього їхнього життя люди, які є більше ніж незвичайними, і знімають кожні пів року зліпки їхньої пам’яті? Хіба вчинки звичайних стареньких здатні впливати на світові процеси? А ще — чи часто звичайні старенькі називають себе Братством, що йде до Місяця? Потрібно терміново розібратися в механізмі того, що відбувається, і якимось чином зупинити процес, бо ті, хто йде до Місяця, небезпечні — і усвідомлюють це лише частково. Та навіть сам факт їхнього існування може загрожувати величезному кластеру населених всесвітів.
Остання фаза експерименту з геномом архе, першоосновою — але експеримент зайшов зовсім не туди, куди планував Рі Торк. Іскажені архе цього разу — не діти, що впали в безнадію, і не «сліпа» група, яка понад усе на світі обожнює смачну їжу. Вони можуть стати вселенським кошмаром, неконтрольованою силою, в якої є лише одне усвідомлене бажання. Дістатися до Місяця…