Перший роман трилогії
Михайло Стельмах — один із видатних літописців суду й долі українського селянина в післяжовтневу епоху.
У романах «Велика родина», «Людська кров — не водиця», «Хліб і сіль» Стельмах створив багатобарвний образ народу, передав його суперечливі роздуми на складному зламі історії.
Битва ідей — ось що найбільше цікавить письменника. З великою майстерністю він показав моральну поразку ідей власництва у новому світі, гаряче оспівав прагнення людей зробити землю вільною від зла. У його книгах майбутнє сперечається з минулим — сперечається до кінця, аж до справжньої перемоги.
М. Стельмах має особливу заслугу у створенні нового героя літератури — мужика з серцем поета.
Книги М. Стельмаха написані виразною поетичною мовою.
У першій частині роману-хроніки «Велика родина» розповідається про складні й нелегкі процеси перебудови українського села в 20–30-ті роки ХХ століття. Події, описані в завершальних частинах роману «Велика родина», охоплюють період від перших років колективізації до переможного розгрому гітлерівських загарбників у Великій Вітчизняній війні.