Боляче тільки коли смієюсь

«Боляче лише коли сміюся» — це не тільки розсип «анекдотів» у тому значенні цього слова, яке надавав йому О.С. Пушкін: історія, випадок, конфуз, дивна або драматична ситуація. Це також жива, швидка розмова з найрізноманітнішими людьми на найрізноманітніші теми. У завжди емоційній бесіді Діни Рубіної немає меж; репліки, історії, персонажі її життя постають перед нами, розфарбовані авторським гумором, сарказмом, болем і співчуттям.

«Раптом я зрозуміла, що перед моїми очима разом із сторінками запитань і відповідей проминає життя. Життя, яким воно є: і серйозне, і трагічне, і цікаве, і смішне. Гідне того, щоб просто бути. Та це ж книга, подумала я. Це — теж книга. Треба тільки перевернути життя, застигле в запитаннях-відповідях, як слід трясти його, здути пил, десь запарити, десь підлатати, розгладити куточки… — і буде наче новенька! Точніше, буде вона такою, якою я захочу її згадати — з усіма байками, персонажами, спогадами, картинками за темою…» — Діна Рубіна