Близнючки від тирана. Загублена сім'я

«Арслан, будь ласка… дайте мені побачитися з Лізою…» — благаю біологічного батька моєї дівчинки, готова валятися у нього в ногах і випрошувати можливість стати ким завгодно, аби бути поруч із моєю донечкою. Коханкою, нянькою, прислугою — ким завгодно… Але я йому не потрібна ні в якому вигляді, він мене презирає.

— Не принижуйся, Оксано, — звучить невблаганна відповідь. — Прибирайся звідси й не ночуй більше під воротами. Не змушуй мене викликати поліцію або спускати на тебе собак. Її тепер звати Альбіна, і вона житиме в моєму домі. Із своєю сестрою. І зі своєю справжньою матір’ю.