Містична розповідь про солдата, який пригадує минуле — а може, й трохи більше… Побудова історії доволі логічна. Налаштовуєшся на тишу й самотність головного героя — і в цьому ключі чудово лягає оповідь його співрозмовника, яка змушує думати про цінність життя і смерті як у мирний, так і у воєнний час. Для професіоналів цинічне ставлення зазвичай, для пересічної людини — шокує. І ніби наприкінці все приємно й очікувано, але… осад залишається. Віруючій людині важко усвідомити, що все це відбувається щодня — з дітьми, із солдатами… з нами.
Війна однаково бере данину і з чоловіків, і з жінок, але з одних вона бере кров, а з інших — сльози.
— Вільям Мейкпис Теккерей