Божевільний спецназ
8 год. 44 хв.
Опис
«Божевільні спецзагони» (англ. «The Men Who Stare at Goats» — «Мужчини, що втупилися в кіз») — науково-популярна книга Джона Ронсона, що вийшла у 2004 році й розповідає про те, як військова розвідка США використовувала концепції руху New Age та про можливе воєнне застосування паранормальних феноменів. Назва походить від спроб убити козла силою погляду. Дослідження проводили Джон Ронсон і режисер-документаліст Джон Серджант.
Книга є доповненням до телесеріалу «Божевільні правителі світу» (англ. «Crazy Rulers of the World»), який транслювався у 2004 році у Великій Британії на каналі Channel 4. Перший епізод серіалу також називається «Мужчини, що втупилися в кіз», а два інші — «Забавні тортури» та «Психічні піхотинці» (англ. «Funny Torture» і «The Psychic Footsoldiers»).
Книга є доповненням до телесеріалу «Божевільні правителі світу» (англ. «Crazy Rulers of the World»), який транслювався у 2004 році у Великій Британії на каналі Channel 4. Перший епізод серіалу також називається «Мужчини, що втупилися в кіз», а два інші — «Забавні тортури» та «Психічні піхотинці» (англ. «Funny Torture» і «The Psychic Footsoldiers»).
Примітка
Назву «The Men Who Stare at Goats» було використано втретє для вільної художньої екранізації жанру комедії у 2009 році. Режисер фільму — Грант Хеслов, у головних ролях Джордж Клуні, Юен Макгрегор, Джефф Бріджес і Кевін Спейсі.
Джон Ронсон вважається продовжувачем традицій гонзо-журналістики, родоначальником якої був Хантер Томпсон. Гонзо-журналістика — це стиль публіцистики 60–70-х років, у межах якого описуються події з погляду їхньої емоційної складової. Він характеризується глибоким суб’єктивізмом, авторством від першої особи та безпосередньою участю журналіста в описуваних подіях. На лексичному рівні характеризується свободою, легкістю, сарказмом, гумором, активним використанням цитат, а інколи навіть ненормативною лексикою.
Джон Ронсон вважається продовжувачем традицій гонзо-журналістики, родоначальником якої був Хантер Томпсон. Гонзо-журналістика — це стиль публіцистики 60–70-х років, у межах якого описуються події з погляду їхньої емоційної складової. Він характеризується глибоким суб’єктивізмом, авторством від першої особи та безпосередньою участю журналіста в описуваних подіях. На лексичному рівні характеризується свободою, легкістю, сарказмом, гумором, активним використанням цитат, а інколи навіть ненормативною лексикою.
14:24
01
38:19
02
30:47
03_1
30:47
03_2
27:10
04
44:49
05
26:11
06_1
28:19
06_2
35:00
07
33:27
08
14:07
09
23:14
10
14:28
11
35:36
12
15:01
13
37:47
14
36:51
15
31:55
16
05:51
17
