Біси. Пригоди російської літератури та людей, які її читають

«Зайва людина», «промінь світла в темному царстві», «середа заклинила», «декабристи розбудили Герцена»… Нудні літературні штампи. Багато хто з нас познайомився з російською класикою ще в шкільні роки — натягнуто, неприємно й холодно. Дорослі повертаються до творів шкільної програми лише через багато років. І дивуються, і радіють, і закохуються в те, що колись здавалося нестерпною, неймовірною дурницею.

Перед вами історія людини, яка значно щасливіша за нас. Американка Еліф Батуман не ходила до російської школи — вона сама взялася за нашу класику й поступово зрозуміла, що знайшла сенс життя. Її захоплива та дотепна аудіокнига дає російському читачеві рідкісну можливість подивитися на російську культуру очима іноземця.

«Сприйняття російської літератури глибоко пережите внутрішньо розкріпаченою людиною, наділеною до того ж неабияким почуттям гумору й унікальною спостережливістю; воно пронизане якимось особливим ліризмом, позбавлене сліпої академічної побожності і тому, хотілося б вірити, наближає світ класичної російської літератури до сучасного американського читача». (О. Анциферова, журнал «Вопросы литературы» 2011, 2)