Навіть якщо ти загинув триста років тому, у тебе все одно є шанс на життя після смерті. На щастя чи на біду, нащадки навчилися оцифровувати розуми померлих. От так Олег Філін, виконуючи умови цього контракту, опинився в комп’ютерній грі. Але вічно животіти в цифровому світі, хоч би той майже не відрізнявся від реального, він зовсім не має наміру. А єдиний шлях знову стати живою людиною — стати в грі… БОГОМ.
І герой іде шляхом бога, іде, не звертаючи уваги на те, що поряд біжить ожилісінький кошмар на ім’я Кошмарик, на те, що над головою хохоче небо, а кожен, хто дивиться на Філіна, бачить поруч із його іменем два слова: «Носій Хаосу».