— Господиня повернулася служницею, — зневажливо кривить пухкі губи білява економка й, сунувши мені в руки мітлу, насмішкувато додає: — тож не забувай про своє місце. І простеж, щоб твій замуриш не лазив по замку.
Я потрапила в тіло молодої матері й уже сім років животію в цьому новому магічному світі, виховуючи її сина. Від попередниці знаю лише те, що вона тікала від чоловіка — а він дракон.
Опинившись із сином на вулиці, я хапаюся за вакансію служниці в драконячому замку. І от невдача: доля заводить мене назад до чоловіка, якого, звісно, раніше я ніколи не бачила!
Та замок — частина мого приданого, тож я його відвоюю.