Білі стіни лікарні… надривний скрип коліс інвалідного візка… тонка голка, що вводить у кров майже смертельну отруту… Мабуть, Аріна ще ніколи не була так близько до смерті. Отримавши дар чаклунства разом із чорною відьомською кров’ю, вона стала предметом чужих інтересів, засобом досягнення чиїхось цілей. Не з власної волі дівчина опинилася в приватній клініці. Хто вона тут? Пацієнтка? Ні, радше бранка. «Вона божевільна», — кажуть про Аріну працівники, а в холодному погляді господині клініки відьма читає свій вирок.
Біжи, відьмо, біжи — або помреш.