Повісті, що ввійшли до цієї книги, пов’язані між собою: у них діють ті самі герої.
У «Горному вітрі» молодий матрос-черговий Костя Барбін, лише ще входить на самостійний життєвий шлях. Гарячий і чесний, він потрапляє під вплив спритника Іллі Шахворостова та робить серйозні помилки. Його виправляють товариші по роботі. Поруч із Костею — подруга його дитинства Маша Терьскова.
У повісті «Не віддавай королеву» Костя Барбін, уже кессонник, постає людиною твердого характеру. Маша Терьскова — тепер його дружина. «Не віддавай королеву — бийся до кінця за людину» — такий життєвий принцип Маші й Кості.
У заключній повісті «Повільний гавот» Костя Барбін стає заочником будівельного інституту, і в боротьбі з безчесними людьми вступає вже спираючись на силу друкованого слова.