Балтійська сага
30 год. 58 хв.
Мова
російська
Автор
Євгеній Войськунський
Автор
Євгеній Войськунський
Читець
Олексій Воскобойніков
Читець
Олексій Воскобойніков
Опис
Перші твори Євгенія Войскунського були присвячені війні — рокам його фронтової молодості, що припали на Велику Вітчизняну. Це природно: хто краще за нього — капітана 3-го рангу, кавалера двох орденів Червоної Зірки, учасника оборони Ганко і Ленінграда — міг розповісти про людей військових буднів, які наближали Перемогу. Але широкої відомості авторові приніс роман «Екіпаж „Меконга“», створений разом із двоюрідним братом Ісаєм Луководьяновим і доповнений підзаголовком: «Книга про найновіші фантастичні відкриття та старовинні події, про таємниці Речовини і про багатьма пригоди на суші та на морі». Виданий на початку 1960-х, цей твір став помітною подією у вітчизняній фантастиці й, нарівні з роботами Івана Єфремова, братів Стругацьких, Кіра Буличова та інших визнаних майстрів жанру, завоював велику читацьку популярність.
Згодом з’явилися нові книги у популярному напрямі. Та часи змінюються: не стало співавтора, розламувалася сама епоха, а сувора реальність сучасності відсунула фантастику на другий план. У наступних романах Войскунський уже не пише про «таємниці Речовини» і ризиковані мандри — він знову звертається до давнішої, військової теми, до «пригод» (якщо їх можна так назвати) справжніх, прожитих ним самим і таких, що визначили його долю.
«Кронштадт», «Світ тісний», «Рум’янцівський сквер» та інші книги Войскунського розповідають про стійкість і відвагу балтійських моряків, про подвиг ленінградців, які витримали блокаду; у них особливо виразно звучать ключові для автора поняття — обов’язок, батьківщина, особиста відповідальність перед справжнім і майбутнім. Однак найвищою точкою його військової (а ширше — життєвої) прози став епічний роман «Балтійська сага» — остання книга в творчій біографії письменника: широка панорама й спроба осмислити найновішу російську історію через долі кількох поколінь ленінградців, які пов’язали своє життя з флотом.
Згодом з’явилися нові книги у популярному напрямі. Та часи змінюються: не стало співавтора, розламувалася сама епоха, а сувора реальність сучасності відсунула фантастику на другий план. У наступних романах Войскунський уже не пише про «таємниці Речовини» і ризиковані мандри — він знову звертається до давнішої, військової теми, до «пригод» (якщо їх можна так назвати) справжніх, прожитих ним самим і таких, що визначили його долю.
«Кронштадт», «Світ тісний», «Рум’янцівський сквер» та інші книги Войскунського розповідають про стійкість і відвагу балтійських моряків, про подвиг ленінградців, які витримали блокаду; у них особливо виразно звучать ключові для автора поняття — обов’язок, батьківщина, особиста відповідальність перед справжнім і майбутнім. Однак найвищою точкою його військової (а ширше — життєвої) прози став епічний роман «Балтійська сага» — остання книга в творчій біографії письменника: широка панорама й спроба осмислити найновішу російську історію через долі кількох поколінь ленінградців, які пов’язали своє життя з флотом.
100%
1:06:51
01
1:11:26
02
51:55
03
2:21:40
04
49:26
05
48:42
06
43:07
07
54:51
08
18:47
09
33:38
10
51:50
11
23:46
12
14:08
13
33:31
14
22:51
15
42:17
16
13:51
17
47:02
18
2:55:45
19
1:16:04
20
1:26:46
21
45:50
22
1:06:58
23
39:03
24
1:02:52
25
11:26
26
46:03
27
45:36
28
20:26
29
35:36
30
34:44
31
32:55
32
20:04
33
31:18
34
22:34
35
22:46
36
18:31
37
49:13
38
37:13
39
46:50
40
