У віденській кав’ярні невідомий оповідач зустрічає російського піаніста Суворіна. У минулому Суворін був відомим молодим музикантом із Ленінграда й дружив із відомими композиторами, але комуністичний режим і алкоголь зруйнували його життя. Оповідач слухає його історію з захопленням, адже вона йому близька. З кожною їхньою зустріччю їхні історії стають дедалі схожими. Виявляється, їхнє знайомство не було випадковим. Це роман про творчість, самотність і геніальність, а також про сміливість, з якою доводиться стикатися старості.
«Автопортрет на тлі російського піаніно» — це літературний твір, що досліджує вічне питання: чи варта краса, музика й пристрасть тих жертв, які люди приносять заради них.
«Романтик у божевільні. Ігнорувати голос Вондрачека у світі сучасної літератури було б великою помилкою». — Патрик Зюскінд, письменник.