18+ Жора завжди був хлопцем простим, з неба зірок не хапав. Звісно, якщо партія не наказує, Матір-Вітчизна не кличе, та й якщо сам собі завдання не поставиш.
А ось Жора взяв і поставив собі таке завдання, товаришу Верхазову! Хоп — і він молодший науковий співробітник в орбітальній лабораторії, шанований член суспільства, а те, що на обличчі два роки стройбату написано — так із нього воду не пити!
Стійкість і праця — усе що хочеш перетреться!
Тільки не все в житті так гладко.
Поки ти куєш зоряну енергію на благо всього людства, мир унизу, під тобою, прийшов у рух.
А ти, Жоро, не прийшов.
Навпаки.
Спи спокійно, дорогий товаришу Верхазов. Спи під атомними вибухами, під виття вітру, наповненого радіацією, під скрип переплавленої землі під ступнями бойового робота інтервентів.
Спи. Батьківщина тебе не забудe, і ти її — теж.
Твій час ще настане, Жоро!