Академія володарів емоцій. Прочитаємо, заберемо, використаємо

Я собі спала та спала, аж раптом зустріла незнайомку із зеленим яблуком. І чорт забирай, що мене потягло спробувати соковитий, стиглий плід. Усі казки кажуть: не можна брати яблука в незнайомців, а тим паче їсти їх немитими. І ось я вже в Академії владик емоцій. Ні, ми не емпати, ми не керуємо почуттями-поривами. Ми їх читаємо, збираємо та перетворюємо на енергію.
Причому будь-яку — залежно від завдання. Хоч в електрику, хоч у магію. Усе в наших руках. Буквально кажучи.
От тільки невдача. Працювати доводиться з божевільними, фанатиками, варварами та всяким іншим неадекватом.
На жаль! Їхні емоції найсильніші. Але найгірше те, що в Академії майже немає жодного чоловіка. Суцільні жінки. От як тепер попаданці влаштовувати особисте життя? І як розгледіти щастя там, де зовсім не очікуєш?