Мені дуже не хотілося, щоб на мене дивилися, наче я монстр. І моє бажання здійснилося! В академії перевертнів я знайшла друзів і… так! Я знайшла себе. А ще — закохалася. Яскраво, беззавітно й взаємно!
Та відпочивати на лаврах зарано: ще треба довести всьому світу, що «нестандартні» — це не означає гірші, і я докладу для цього всіх сил! От тільки за межами рідної академії виявилося ще більше несправедливості й зарозумілого ставлення до «міксованих». Поруч є вовк-людина, на якого я можу покластися, але Койєл не бажає залишатися лише другом.
Перевертні ніколи не здаються!