Навіщо я почав писати цю книгу? Не знаю. Хочеться зрозуміти.
Жила-була країна — Союз Радянських Соціалістичних Республік. Жили не сказати, щоб добре, але ж і не погано. На роботу ходили, зарплату отримували двічі на місяць, чекали на житло в черзі — довго чекали, але ж отримували. Безкоштовно. У вулицях не стріляли, бомжів і безпритульних не було, та й жили, мабуть, краще й краще — за винятком останніх кількох років.
То що ж сталося?
Питань багато, відповідей мало.
Увесь зібраний матеріал я вирішив узагальнити й написати книгу, назвавши її «Агонія». У ній я даю свою, авторську версію причин загибелі СРСР. Одразу обмовляю: це твір художній, а не документальний, написаний у жанрі політичного бойовика.
Хочу нагадати всім: усі персонажі та події, описані в цьому романі, вигадані, можливі збіги випадкові. Образи й дії названих у романі політичних діячів та співробітників спецслужб, чиї імена збігаються з реальними персонами, також є чистим вимислом автора.