Під назвою «Агасфера» в СРСР у 1930-х роках було перевидано переклад роману французького письменника Ежена Сю «Вічний жид» (Le Juif errant), зроблений Єленою Ільїною ще в XIX столітті.
У ньому розповідається історія нащадків вигнаного гугенота, чий стан протягом 150 років зберігався в єврейського банкіра. Розкидані по всьому світу, вони отримали у спадок медалі із вказівкою з’явитися в Парижі 13 лютого 1832 року, щоб заявити права на спадок. У той час як орден єзуїтів маніпулює подіями та чинить перешкоди на їхньому шляху, їх охороняють мандрівний єврей і його сестра, прокляті заради того, щоб забезпечити виживання родини.
Поєднуючи в собі пригоди, містицизм і соціальну критику, «Вічний жид» став одним із найвеличніших літературних досягнень Франції того часу й сприяв популяризації жанру фейлетону (тобто публікації з продовженням). Другий багатосерійний роман Сю після «Таємниць Парижа»: спочатку він друкувався з червня 1844 по серпень 1845 року в «Le Constitutionnel», а потім вийшов окремими томами. Ліва газета отримала велику вигоду від миттєвого успіху роману: число її читачів зросло з 3600 до 23600.
Пропонуємо вам послухати перший том роману.