Від смерті Нельсона минуло вже два століття, але його ім’я й сьогодні відоме кожному. В Англії ж воно — серед найбільш шанованих. Трафальгарська площа, Колона Нельсона і корабель «Вікторі», застиглий на вічній стоянці — це все данина пам’яті флотоводцю від вдячних нащадків. Британський національний морський музей давно перетворений на храм поклоніння улюбленому героєві.
Він зовсім не був тим солоденьким святенником, яким його нині уявляють співвітчизники. Він бував наївним і корисливим, жорстоким і підступним, любив гроші та надмірні почесті, шукав покровительства й був кар’єристом. Його життя сповнене не тільки злетів, а й падінь. Проте він мав дивовижну здатність перетворювати власні недоліки на користь своєї популярності. Навіть скандальні стосунки з леді Гамільтон принесли Нельсону не менше посмертної слави, ніж його бойові справи.
Але чому саме Нельсона й нині моряки всього світу вшановують як одного з найвидатніших флотоводців усіх часів і народів? Відповідь на це запитання доволі проста. Тільки Нельсону судилося дати противнику генеральні морські битви: при Абукірі, Копенгагені й Трафальгарі — кожна з яких закінчилася повним знищенням флоту супротивника та мала найважливіші стратегічні наслідки не лише для Англії, а й для всієї Європи.
Багато адміралів до й після Нельсона здобували перемоги не менш гучні та славні, але ніхто, крім нього, не зміг зробити цього тричі…
Біографи Нельсона розповідають, що коли після його смерті розкрили тіло, з’ясувалося: у Нельсона було дуже маленьке серце. Це зайвий раз доводить: беззавітна відвага, як і здатність беззавітно любити, можуть жити навіть у найменшому серці.