Досить часто в моїй практиці з’являються «несподівані оповідання», які спочатку не входять у той чи інший проєкт, а записуються, бо так хоче й вимагає душа — саме в цей час. Такі оповідання довго накопичуються й примножуються, а потім визріває думка об’єднати дехто з них в один збірник і оприлюднити.
Так з’явився «Адамове яблуко». Мабуть, єдине, що може бути спільного в текстах цього збірника й їхніх авторів, — хіба що чоловіча тема. Герої всіх оповідань — чоловіки, яким постійно доводиться щось вирішувати, викручуватися зі складних ситуацій і, зрештою, діяти всупереч усім смертям на зло!