У минулому житті його звали Артуром, і він був таким самим, як і багато з нас. Трохи циніком, трохи романтиком, і до майже тридцяти років так і не розібрався зі своїми бажаннями. Він мріяв про життя, сповнене невідомих пригод і чудесних відкриттів. От тільки їх дедалі менше в світі, де все описано, все пораховано, де вже давно не лишилося білих плям на мапі.
І його мрія здійснилася. Вже три роки він існує в світі, який відстає у своєму розвитку від нашого на кілька століть. У світі, де все таке схоже й водночас таке відмінне. Де в вирі небезпек і випробувань не знаєш, чи настане завтрашній день. Але Артур вижив. І тепер він барон Артуа: у підвалах його замку — золото, у голові — знання про прийдешні віки та безліч планів, гідних реалізації. От тільки попереду чекає його найголовніше випробування — раптове кохання. І чого ж тут страшного — скільки їх було й скільки ще буде? Яка дрібниця для чоловіка, в якого шрамів усередині не менше, ніж на тілі!
Так, але його імператорське величність не мала бути дівчиною, ніби з його світу мрій…