Звір. Книга 3. Я просто граю…

"Я просто граю…" — оповідання Марії Зайцевої, третя книга циклу «Звір».

❀❀❀❀❀

— Лаура… — я повертаюся назад, з усією увагою й пошаною дивлюся на боса, — цю спідницю… В офіс більше не вдягай.

— Тобі не сподобалося? — невинно уточнюю, проводячи долонею по поясу… Якраз у районі ґудзика, того самого, на якому ця спідниця й тримається.

— Сподобалося, — важко ронить він, — і, впевнений, не тільки мені… Тож не носи. А білизну — носи. Зрозуміла? Ще раз так зробиш — покараю.

— Добре, Адиль, — я смиренно киваю й виходжу за двері, наостанок не забувши трохи розсунути спідницю, щоб бос побачив: за належного старання там можна розріз побачити аж до само… Ну… пояса.

Тут же чую в слід стислисте лайливе слово співучою, горловою мовою, тріумфуюче усміхаюся.

Усе тіло співає після двох потужних, шикарних оргазмів, а в голові — повний бедлам.

І усмішка на губах.

Бо чого б там мій східний бос не хотів, а одягатися чи не одягатися я буду так, як сама хочу.

Бо це моя гра. І правила в ній я встановлюю.