Книга містить праці двох відомих мислителів, які міркують про природу знання та методи його передачі через освіту й виховання. Френсіс Бекон, англійський філософ і публіцист, стверджував, що прагнення до знання й сили однаково важливе, а виховання та культура, засвоєні в молодості, відіграють ключову роль у цьому процесі. Йоганн Песталоцці, швейцарський педагог, вважав, що лише гармонійний розвиток інтелектуальних, моральних і фізичних здібностей виділяє людину як розумну істоту, і запропонував власні методи навчання, які значно вплинули на розвиток педагогічної науки.