Злі самаритяни. Міф про вільну торгівлю та таємна історія капіталізму

Ця книга написана не для академіків, а для звичайних читачів, які хочуть зрозуміти, як насправді працює світова економіка і чому загальноприйняті істини часто виявляються міфами, вигідними лише тим, хто вже багатий. Це захопливе розслідування того, як країни стають успішними і чому місія порятунку світу від бідності часто здається нездійсненною.

Чи знаєте ви, що США і Великобританія стали найбагатшими країнами світу не завдяки вільному ринку, а всупереч йому? Ха-Джун Чанг, всесвітньо відомий економіст, який виріс у Південній Кореї в часи її стрімкого перетворення з аграрної країни на технологічного гіганта, розкриває «таємну історію капіталізму».

Автор називає сучасні розвинені нації «злими самаритянами»: вони нав’язують бідним державам правила вільної торгівлі, які самі вперто ігнорували, поки дерлися на вершину добробуту. Це і є знаменитий хитрий прийом — «відкинути драбину», щоб ніхто інший не зміг нею скористатися.

У цій книзі ви знайдете відповіді на запитання, які можуть перевернути ваше уявлення про світ:

Чому компанія Toyota ніколи б не випустила Lexus, якби Японія слухала поради західних експертів у 1960-ті роки?

Чому колись японську націю вважали ледачою, а німецьку — злодійкуватою, і як економіка насправді змінює культуру цілого народу?

Чому захист прав інтелектуальної власності іноді схожий на спробу заборонити бідним учитися?

Чому корупція не завжди погана? Заїр проти Індонезії: порівняння двох диктатур показує, що корупція впливає на економіку по-різному. Мобуту (Заїр) і Сухарто (Індонезія) вкрали мільярди доларів, але за Сухарто доходи населення зросли в 3 рази, оскільки він залишав награбоване всередині країни, створюючи інвестиції та робочі місця, тоді як гроші Мобуту витікали до швейцарських банків.

Чому Великобританія оголосила війну Китаю в 1841 році? Опіумні війни і «вільна торгівля»: Великобританія, яка проповідувала «лібералізм», у 1841 році оголосила війну Китаю лише тому, що той намагався заборонити нелегальний обіг наркотиків (опіуму), який Британія експортувала для скорочення торговельного дефіциту. У підсумку Китаю нав’язали «нерівноправний договір», який позбавив його права встановлювати власні мита.

І багато іншого.

Автор віртуозно пояснює складні механізми глобалізації на простих і живих прикладах: від виховання шестирічної дитини до історії створення Windows 98. Чанг переконливо доводить, що «вільна торгівля» часто була результатом військового тиску, а не добровільного вибору.

У 2008 році робота Ха-Джун Чанга потрапила до списку з двадцяти трьох заборонених публікацій на території Південної Кореї — батьківщині автора.