Чарівні світи аж ніяк не схожі на добрі казки, які розповідають у дитинстві. Оповідачі забувають, що люди, ельфи, орки та інші казкові істоти, які населяють світ магії, підвладні тим самим пристрастям і вадам, що наповнюють і людський побут.
Землянин, мандрівник-попаданець, хлопчисько — колишня людина, що стала драконом, опиняється на межі інтересів різних рас. Прагнучи не потрапити в жорна, які крутять правителі й які називають війною, він тікає. Можна сховатися від усього, але втекти від самого себе не можна. Не можна кинути тих, хто тобі довірився; не можна забути про свою суть; не можна скинути з себе відповідальність, яку доля-злодійка щедрою рукою звалює на плечі молодого драконячого обертача. Драконам багато чого не можна, зокрема втрачати дух — тож лишається прийняти виклик, стати на дорогу, обрану тобою, й пройти її до кінця.