Земля Сортувальна

Повість «Земля сортувальна» написано 1991 року, і її можна було б прийняти за пародію на тодішнє метушливе російське життя. Цей період історії, до того ж, схожий і на теперішні часи — із боротьбою опозиції та законної влади. Та користі від усієї цієї боротьби немає. Головний персонаж повісті — хлопчисько років тринадцяти на ім’я Вовка — живе в маленькому залізничному селищі Сортування. Життя там убоге, сіре й нудне. Робітники женять самогон, п’ють по-чорному, сваряться, деруться. А станція заросла будяками, завалена до межі, абсолютно не облаштована. «Під пероном валялися ящики, уламки цегли, газети, пляшки й черевики». Знайома картина, правда? Так було в нас двадцять років тому — і багато в чому так само і зараз…