«Я не схильний вірити в приречення, але одне сектантське переконання пробуджує в мені тяжку впевненість: смерть приходить до людини тоді, коли життя вже взяло від неї все можливе — і добре, і лихе; коли завершена міра її вчинків і її обличчя прозоре перед Богом.
І ще мені здається, що на землі не існує остаточної, безумовної істини. Тому важливіше не стільки те, про що пише автор, і не ті “Одкровення”, які йому приписують, скільки його власна особистість — якщо вона по-справжньому велика й неповторна…»