Скільки себе пам’ятаю, я боровся з нечистю, ні на кого не озираючись. Йшов напролом і вдосконалювався. Магія завжди була зі мною, удача посміхалася. І цього разу я не зупинився. Артефакт дав збій чи боги розпорядилися душею?
Радує, що ворогів знищив, і з печери зрадник не вийде. Я опинився в новому світі, в тілі дворянина без гроша в кишені. Тут усе незвично, є чому дивуватися. Технічний прогрес високий. Аристократи й простолюдини, золото й рахунки в банку, гарні дівчата, клани… і закриті локації, де обґніздилася нечисть з потойбічних світів. Меч не підведе, трофеї не забаряться. Потрібно правильно розпорядитися навичками й досягти того, що я мав раніше. Мій тезка молодший, менш досвідчений — програв свою битву, але від нього дісталася пам’ять. Нас поєднує не так уже й багато: він із клану «Ярий воїн», а я отримав прізвисько Ярий. Подивимось, що вийде, але цілі лишилися колишні…