десь у цьому світі є жінка. Моя жінка. Яку я не відпускав. Але вона посміла зникнути.
Моя «золота» дівчинка — з найщирішими очима. Та, заради якої я поставив на карту все — бізнес, сім’ю, себе. Я зловив для неї кулю. Вирвав її з рук свого брата-виродка. А вона кинула мене... І я не знаю причини.
Слухаю своє серце, яке стукає. Я вже звик до цієї постійної болі-тоски всередині. Але сьогодні вона змінила відтінок. Нарешті. Слід!
— Демоне, ти знову випадаєш. Що будемо робити?
— Шукати, Ваха, шукати… Люди не зникають без сліду.