Я — посланець

Життя в Еда Кеннеді, як кажуть, не склалося. Звичайнісінький таксист, слабкий гравець у карти й абсолютно нікудишній ловелас — він, мабуть, так би й протягнув свій вік без жодного сенсу в провінційному містечку, якби випадок не штовхнув його на героїчний вчинок, зірвавши пограбування банку.
І саме тоді йому довелося стати посланцем.
Хто обрав його для цієї ролі й із якою метою? Питайте про щось простіше.
Втім, звичка плисти за течією стане в пригоді Еду й тут: він без нарікань ходить від дому до дому й приносить користь кому, а кому й шкоду — це вже як вирішить обрана ним своїм знаряддям безіменна й безлика сила. Кожна виконана місія залишає в його долі незгладимий слід, але чи наближає вона його до розгадки таємниці?