«Виродження» — найвідоміша й найсуперечливіша книга Макса Нордау, написана на межі культурології, філософії та психіатрії.
Нордау, учень Шарко і Ломброзо, подає власне пояснення явищу виродження в західному суспільстві кінця XIX століття, ілюструючи його прикладами з праць найяскравіших представників мистецтва й філософії своєї епохи: Вагнера, Ніцше, Толстого, Ібсена, Уайльда та ін. Культурний феномен «кінця століття» Нордау розглядає як з медичної точки зору, вважаючи дегенеративне мистецтво продуктом неврозу, так і з соціальної, відзначаючи негативний вплив занепаду моралі та руйнування традиційних структур суспільства, урбанізації й навіть забруднення навколишнього середовища.