Кожної ночі до мене приходить Вовк імператора. Він торкається мого волосся, гладить мої тремтячі губи, дивиться в широко розкриті очі — з переляком і передчуттям. Він бере моє тіло.
Щоранку я сподіваюся, що це лише сон. Страшний, неможливий, гаряче-плинний, наповнений гріховним, сороміцьким задоволенням сон.
Але це не сон… Це — моя реальність тепер. І як я примудрилася?..