Війна світів

Одна з найбільш масштабних робіт за всю історію світової фантастики — практично без аналогів у літературі: жорстка, реалістична картина конфронтації людини з невідомим і непізнанним. Саме в цьому плані роман Уеллса став абсолютною класикою, яка поруч з іншими представниками жанру «вони прийшли з космосу, щоб поневолити нас» виглядає справжнім недосяжним Еверестом.

Війна світів, мабуть, найвідоміший із його фантастичних романів, і за сто десять років фантастичну складову книги розтягнули послідовники, наслідувачі й плагіатори. Знято фільми, написано продовження, фанфіки, книги за мотивами й, чорт забирай, що ще. Здавалося б, від роману мали б залишитися шановані й цілком нетлінні останки. Однак книга живе, і читати її так само цікаво, як і сто десять років тому. Роман живе завдяки реалістичній складовій — завдяки живим людям, подібним до тих, що оживляють книги Діккенса й Теккерея. У цьому фантастичному з фантастичних романів ми бачимо справжню вікторіанську епоху: повільну, упевнену в собі, що доживає останні дні, але не збирається капітулювати і тим більше — вмирати.